П`ятниця, 20.10.2017, 10:01
Головна Реєстрація Вхід

Ви увійшли як Гість · Група "Гості"Вітаю Вас, Гість · RSS 
Меню сайту
Форма входу
 
Головна » 2014 » Січень » 13 » Фронтові “трикутники” - листи воєнних років...
00:04
Фронтові “трикутники” - листи воєнних років...

Фронтові "трикутники” - листи воєнних років...

Із перших днів війни Державний комітет оборони прийняв кілька важливих рішень, що стосувалися кореспонденції між фронтом і тилом. Зокрема, було заборонено використовувати поштовий транспорт для господарських робіт. Поштові вагони «чіпляли» до всіх поїздів, навіть до військових ешелонів, прирівнюючи їх до стратегічної зброї чи боєприпасів.

У багатьох українських родинах дбайливо зберігаються пожовклі, написані олівцем сторінки з вицвілими від часу штампами польової пошти. Без трепету у серці читати їх неможливо. Ці перечитані, зачитані до дір на складках листи із фронту - вся історія, біль та сльози минулого, і прикрості розлуки, і кров війни.

Листи із фронтів Великої Вітчизняної - як чекали їх! У пропахлих порохом рядках - подих війни, брутальність суворого окопного будня, ніжність солдатського серця, віра у Перемогу.

Не було на фронті бійця, який би не сумував за рідною домівкою. Невипадково майже всі листи починаються зі звертання до рідних та близьких: «люба матусю», «мої рідні», «дорогі мої діти», «кохана»... Як багато вони розповідають - і не лише словами, але й своїм виглядом! Вони навіть пахнуть тим часом, страшним і смертельно небезпечним. Важко навіть уявити, у яких умовах їх писали, їхній шлях із фронту, із яким нетерпінням їх відкривали й жадібно читали й перечитували. Життя тоді ділилося на проміжки часу від бою до бою, від листа до листа. Листоноші приносили у будинок щастя, або … бувало й так, що іноді звісточка із фронту про те, що рідна людина жива-здорова, приходила після страшного казенного конверта. А матері й дружини вірили: похоронка прийшла помилково. І чекали - роками, десятиліттями. І кожну родину ніколи не залишали думки розшукати могилу чоловіка, батька чи брата.

У кожної сім'ї своя історія. Але всіх поєднує одне - загальна причетність до трагічних подій Великої Вітчизняної війни. Дотепер листи із фронту, обпалені, надірвані, напівзотлілі, зачіпають нас до глибини душі. Із роками не забуваються уроки тієї війни - гіркі й переможні. А цього, 65 року Перемоги, 9 травня по-особливому урочисто звучать слова: «Подвиг народу безсмертний».

Увазі читачів пропонується декілька таких листів наших земляків. Через те, що тексти листів не завжди можна прочитати повністю, витяги із них приводяться нижче.

Лист Миколи Федоровича Шевченка до матері Ганни Петрівни Шевченко та сестри Катерини Федорівни Шевченко (Бакало), які проживали в Миргороді по вул.Слобідській, 12; писав 21 травня 1944 року: «Добрий день, мої рідні і знайомі, я живий і здоровий, чого і вам бажаю. Передавайте всім вітання. Ворога скоро розгромимо. Мамо, пишіть, чи корову гоните на пастівник.»

Це був останній лист бійця... Через місяць він загинув у одному із боїв під час визволення міста Вільнюса. 

Переглядів: 1221 | Додав: xCosmick | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Календар
«  Січень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Архів записів
Друзі сайту
    
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Конструктор сайтів - uCoz